Встановити доводчик самому — це 40–60 хвилин роботи шурупокрутом, якщо в коробці є паперовий шаблон, а він є майже завжди. Порядок такий: підібрати модель за вагою і шириною полотна, вибрати схему монтажу, приклеїти шаблон на полотно й коробку, накернити точки, просвердлити, прикрутити корпус і башмак важеля, зібрати важіль так, щоб при зачинених дверях коліно стояло під 90 градусів до полотна, і вже потім двома гвинтами на торці виставити швидкість закривання та швидкість дохлопу. Крутити гвинти треба не більше ніж на чверть оберту за раз.
Спочатку — підбір за вагою і шириною полотна
Доводчики маркують класами EN за стандартом EN 1154. Клас прив'язаний одразу до двох цифр — максимальної ширини полотна і його ваги:
- EN 2 — до 850 мм і до 40 кг: легкі міжкімнатні двері;
- EN 3 — до 950 мм і до 60 кг: найходовіший клас для квартири й невеликого офісу;
- EN 4 — до 1100 мм і до 80 кг: вхідні квартирні, важкі міжкімнатні;
- EN 5 — до 1250 мм і до 100 кг: під'їзні та вхідні групи;
- EN 6–7 — до 1400–1600 мм і до 120–160 кг: важкі металеві й протипожежні двері.
Рахуйте за більшим із двох параметрів. Широкі, але легкі двері все одно вимагають вищого класу: чим довше полотно, тим більше плече, і тим важче доводчику докрутити двері в кінці. Моделі з регульованим зусиллям позначають діапазоном — EN 2–4 або EN 3–6, і це зручніше, бо клас можна підігнати вже на місці. Орієнтовна ціна доводчика класу EN 3 — 700–1800 грн залежно від виробника і наявності фіксації. Докладний розбір, як не промахнутися з класом і чому «з запасом» — погана ідея, є в окремій статті про вибір доводчика.
Чотири схеми монтажу і коли яка потрібна
Це найважливіше рішення, яке приймають до свердління. Схему визначає одне: у який бік відчиняються двері й де фізично є місце.
| Схема | Корпус | Важіль | Коли обирати |
|---|---|---|---|
| Стандартна | на полотні | на коробці | Ставиться з того боку, у який двері не відчиняються. Максимальне зусилля, найпростіший монтаж |
| Верхня накладна | на коробці | на полотні | Дзеркальна першій. Коли на полотні немає місця: скло, вузький верхній брусок, декор |
| Паралельна (на бік петель) | на полотні з боку петель | на коробці через кронштейн | Коли двері відчиняються на вас, а важіль не має стирчати в прохід. Зусилля падає приблизно на 10–15% |
| З ковзною тягою | на полотні або коробці | у напрямній шині | Вузькі коридори, естетика, місця з дітьми. Нічого не виступає, але зусилля менше — клас беруть на щабель вищий |
Практичне правило: якщо двері відчиняються від вас у коридор — доводчик ставиться з вашого боку за стандартною схемою. Якщо на вас — або верхня накладна з того боку, або паралельна з кронштейном із цього. Третього не дано, і саме тут люди свердлять не туди.
Що знадобиться і що перевірити до початку
- Шурупокрут, свердла: 3,5–4 мм по дереву й МДФ, 5,1 мм плюс мітчик М6 по металу (або саморізи по металу 4,8 мм), 6 мм плюс дюбель по бетону й цеглі;
- Керн або цвях, молоток, гострий олівець, рулетка, короткий рівень, шестигранник (зазвичай у комплекті), ключ на 10 для контргайки важеля;
- Перевірте петлі. Доводчик не лікує провисання, а підкреслює його: просілі двері він добиватиме з перекосом і швидко розіб'є вісь. Якщо полотно чіпляє коробку — спершу відрегулюйте петлі;
- Перевірте верхній брусок полотна. У щитових дверях зверху має бути закладна планка шириною щонайменше 60 мм. Простукайте: глухий звук — брусок є, дзвінкий — порожнеча, і кріпити туди немає сенсу, саморізи вирве за тиждень;
- Поверхня під шаблон має бути сухою і чистою — по пилу малярний скотч не тримає, і шаблон з'їде на 2–3 мм.
Крок 1. Приклеїти шаблон і накернити
У коробці лежить паперовий шаблон із лінією згину — вона суміщається з верхньою кромкою полотна або з лінією коробки. Важливий момент, який пропускають: на шаблоні зазвичай кілька рядів отворів — під різні схеми монтажу і під різні кути відкривання (90°, 105°, 180°). Знайдіть свій ряд і обведіть його олівцем, перш ніж братися за дриль.
- Приклейте шаблон малярним скотчем, суміщаючи лінію згину з кромкою. Стандартний відступ від верху полотна — 30–60 мм, він уже врахований у шаблоні;
- Перевірте горизонталь коротким рівнем: перекіс у 2 мм на довжині корпусу дає помітний перекіс важеля;
- Накерніть усі точки — 4 під корпус і 2 під башмак важеля. Керн потрібен, щоб свердло не пішло вбік на старті;
- Зніміть шаблон і ще раз подивіться на позначки збоку: вони мають бути на одній лінії.
Крок 2. Просвердлити і прикрутити корпус
- Дерево, МДФ: свердло 3,5–4 мм, глибина 25–30 мм. Обмежувач глибини — той самий виток малярного скотчу на свердлі;
- Метал: свердло 5,1 мм і різьба М6 мітчиком — це найнадійніше. Саморізи по металу теж тримають, але з часом розбовтуються від вібрації;
- Бетон або цегла над коробкою: 6 мм, дюбель, шуруп. У пінобетон беріть спеціальні дюбелі, звичайні там не тримають;
- Прикрутіть корпус, але спершу не до кінця — щоб можна було підрівняти. Перевірте рівнем і тоді затягніть;
- Стежте за орієнтацією: на корпусі є стрілка або напис, що вказує, який бік дивиться на петлі. Перевернутий корпус працювати буде, але зусилля і дохлоп підуть навпаки;
- Прикрутіть башмак (кронштейн) важеля на коробку — за тими самими правилами.
Крок 3. Зібрати важіль і виставити коліно під 90 градусів
Важіль складається з двох частин: коротке плече, що надівається на вісь доводчика, і довга регульована тяга з різьбою. Саме на цьому етапі роблять помилку, через яку доводчик потім «не дотягує».
- Надіньте коротке плече на вісь корпусу і затягніть фіксуючий гвинт на осі;
- Відкрутіть контргайку на тязі й вигвинтіть її до «вільної» довжини — тобто такої, за якої важіль з'єднується без зусилля при зачинених дверях;
- Тепер вкоротіть тягу на 10–15 мм від цього вільного положення і з'єднайте важіль із натягом. Це попереднє напруження, і саме воно дає дохлоп;
- Контрольна перевірка: при повністю зачинених дверях коротке плече має стояти перпендикулярно до площини полотна, тобто під 90 градусів. Не «приблизно», а на око чітко під прямим кутом. Якщо плече завалене — підкрутіть тягу;
- Затягніть контргайку, щоб різьба не розкручувалася від вібрації.
Якщо зібрати без натягу, двері будуть зупинятися за 10–15 мм до коробки і не дочинятися — а власник потім шукає причину в замку чи петлях.
Регулювання: два гвинти і що яким крутити
На торці корпусу під пластиковою заглушкою є два латунні гвинти, зазвичай позначені цифрами 1 і 2. Вони керують різними ділянками ходу дверей:
| Гвинт | Що регулює | Ділянка ходу | Норма |
|---|---|---|---|
| №1 | Швидкість закривання | від 180° до 15° | 4–7 с від 90° до майже закритого стану (житло), 3–5 с (офіс) |
| №2 | Швидкість дохлопу | останні 15°–0° | 0,5–1 с, з відчутним притиском, але без удару |
| BC (не в усіх) | Гальмо на відкриванні | від 70–80° і далі | Двері не б'ють у стіну, коли їх рвонули |
Напрямок у переважної більшості доводчиків однаковий: за годинниковою стрілкою (закручуємо) — повільніше, проти годинникової (викручуємо) — швидше. Гвинт просто прикриває канал, по якому перетікає олива.
Два правила, які рятують доводчик:
- Крутіть не більше ніж на чверть оберту за раз, після кожної чверті відчиняйте двері й дивіться результат. Гідравліка реагує різко, і пів оберту вже може перетворити плавний хід на «ляск»;
- Ніколи не викручуйте гвинт більш ніж на 2 оберти від заводського положення. За ним немає стопора: гвинт вийде з посадки, і олива потече назовні. Доводчик після цього не ремонтується.
Порядок налаштування: спершу виставляєте гвинтом №1 загальну швидкість так, щоб двері спокійно йшли до коробки і не ляскали, потім гвинтом №2 ловите останні сантиметри — щоб язичок упевнено заходив у планку, але без грюкоту.
Фіксація у відкритому положенні
Частина моделей уміє тримати двері відчиненими. Реалізацій дві: вузол фіксації з окремим гвинтом на важелі й фіксація «на тертя» всередині корпусу.
- Як увімкнути: відчиніть двері на потрібний кут (зазвичай робочий діапазон 80–110°) і затягніть гвинт фіксації на тязі. Двері почнуть зупинятися саме на цьому куті;
- Як вимкнути: відпустіть той самий гвинт. Якщо фіксація на тертя — послабте відповідний регулювальний вузол на корпусі;
- Де зручно: коли заносять меблі, на час прибирання, для провітрювання, на кухні влітку;
- Де не можна: на протипожежних дверях і дверях на шляхах евакуації механічна фіксація заборонена. Там застосовують тільки електромагнітні тримачі, які відпускають полотно за сигналом пожежної сигналізації;
- Перед будь-яким регулюванням гвинтів фіксацію треба зняти — інакше ви налаштовуєте «наосліп».
Що робити взимку, коли мастило густішає
Усередині доводчика гідравлічна олива, і на морозі вона густішає. Типова картина з жовтня по березень: двері в під'їзді йдуть повільно, а останні сантиметри взагалі не дотягують — язичок не заходить, двері стоять прочинені.
- Підкрутіть гвинт №1 проти годинникової стрілки на чверть оберту — двері підуть швидше. Якщо дохлопу все одно бракує, так само на чверть відкрутіть гвинт №2;
- Рахуйте й записуйте оберти. Навесні треба повернути рівно стільки ж назад, інакше влітку двері почнуть ляскати;
- Якщо доводчик стоїть усередині опалюваного приміщення, сезонно підкручувати його не треба взагалі;
- Для вулиці й холодного під'їзду одразу беріть модель із заявленим діапазоном приблизно −35…+50 °C і всесезонною оливою — на таких різниця між літом і зимою майже не відчувається;
- Перевірте, чи справа взагалі в доводчику. Восени двері часто перестають дочинятися тому, що полотно й ущільнювач набрали вологи — це окрема історія з розбуханням, і доводчик тут ні до чого.
Типові помилки при монтажі й налаштуванні
- Важіль зібрано навпаки. Коротке плече і тягу переплутали місцями або важіль дивиться не в той бік. Ознака: двері йдуть нормально, а в кінці різко смикаються, важіль при цьому вивертає. Лікується тільки розбиранням і перескладанням — підкручуванням гвинтів це не виправляється;
- Гвинт викручено надто сильно і потекло мастило. На корпусі з'являється масляна пляма, хід стає різким і нерівномірним. Долити оливу неможливо, вузол нерозбірний — тільки заміна;
- Не витримали 90 градусів при збиранні. Двері не дочиняються останні 10–15 мм, і власник крутить гвинт №2 до упору, замість того щоб просто вкоротити тягу;
- Взяли клас із великим запасом. Двері стає важко відчинити дитині чи літній людині, а доводчик усе одно ляскає;
- Прикрутили без рівня. Перекіс корпусу дає бічне навантаження на вісь: через півроку з'являється люфт і підтікання;
- Замінили саморізи з комплекту на коротші або тонші. Комплектні розраховані на відрив — на доводчик постійно діє висмикуюче зусилля;
- Закріпили в наличник або в гіпсокартон. Тримається рівно до першого протягу.
Якщо не впевнені, який клас і яка схема підійдуть вашим дверям, надішліть нам фото дверей із виміряною шириною полотна: у LOCKSHUB (дверна фурнітура, склад в Одесі, відправка по всій Україні) підкажемо модель під вагу і бік відкривання. Доводчики й решта фурнітури — у каталозі.
Тему повністю розкриває — Петлі й доводчики: таблиці розмірів і чек-лист вибору.