Двері з терморозривом — це полотно, розділене всередині на холодний і теплий контур вставкою з матеріалу, який не проводить тепло. Сенс у тому, щоб мороз із вулиці не доходив до внутрішнього листа. Але будь-яка наскрізна металева деталь фурнітури пробиває цей розрив наскрізь і працює як містток холоду: саме тому в такі двері ставлять циліндр із термозахистом, вічко з термовставкою, ручку з ізолюючою прокладкою і петлі з розділеним кріпленням. Поставите звичайну фурнітуру — отримаєте іній навколо замка й вічка при тому, що решта полотна суха.
Що таке терморозрив простими словами
Звичайні металеві вхідні двері — це рамка з профільної труби, два листи сталі й утеплювач між ними. Проблема в тому, що зовнішній і внутрішній листи з'єднані металом: рамкою, ребрами жорсткості, торцевими планками. Сталь проводить тепло приблизно у 2 000 разів краще за мінеральну вату. Тому утеплювач усередині майже не рятує — холод іде по каркасу в обхід нього.
Терморозрив розриває цей металевий місток. У рамку врізається вставка з полімеру, скловолокна, пробки або спеціального ПВХ-профілю, і зовнішній контур перестає торкатися внутрішнього. Тепловий потік мусить іти через матеріал, який тепло не проводить.
Різниця помітна на дотик. У дверях без терморозриву при −10 °C на вулиці внутрішній лист має приблизно +3…+8 °C — він відчутно холодний, на ньому осідає конденсат. У дверях із нормальним терморозривом той самий лист тримає +15…+18 °C, тобто майже кімнатну температуру.
Навіщо він насправді потрібен
Терморозрив вирішує не питання «тепло в квартирі» — теплові втрати через двері невеликі порівняно з вікнами. Він вирішує три конкретні побутові проблеми:
- Конденсат. Холодний метал зсередини збирає вологу з теплого повітря. Вода стікає по полотну на підлогу, псує ламінат, під відкосами заводиться грибок. Це найчастіша скарга.
- Іній та намерзання. При −15 °C і нижче конденсат перетворюється на іній: біла шуба на внутрішньому боці дверей і навколо замка.
- Промерзлий замок. Волога конденсується всередині механізму і замерзає. Ключ не провертається, язички не виходять. У таких випадках люди зазвичай ламають механізм, намагаючись повернути ключ силою. Що з цим робити, ми розбирали в статті про заклинений замок.
Плюс тамбур або передпокій просто перестає бути холодною зоною: різниця в 10–12 градусів на поверхні дверей відчувається як різниця в кімнаті.
Головне правило: кожен наскрізний метал — це діра в терморозриві
Ось у чому суть цієї статті. Виробник акуратно розділив контури, а потім у полотно свердлять отвори і вставляють суцільні сталеві деталі, які знову з'єднують вулицю з квартирою. І кожна така деталь зводить нанівець частину роботи терморозриву.
Порахуйте самі: циліндр замка — це суцільний латунний циліндр діаметром 17 мм, який проходить наскрізь. Вічко — сталева або латунна трубка 14–16 мм наскрізь. Ручка на планці — квадрат 8 мм плюс два стяжні гвинти наскрізь. Це п'ять-шість металевих містків прямо в центрі полотна, там, де людина найчастіше торкається дверей рукою.
Площа маленька, а ефект великий: саме навколо цих деталей і з'являється іній, коли решта полотна абсолютно суха. Тому в двері з терморозривом ставлять спеціальну фурнітуру, а не ту, що дешевша.
Циліндр: термозахист або подовжений корпус
Два робочі варіанти.
Циліндр із термічним розривом. У корпусі є полімерна вставка, яка розділяє зовнішню і внутрішню половини. Такі моделі позначають як «термоциліндр» або «cylinder with thermal break». Коштують орієнтовно на 30–50 % дорожче за звичайний аналогічного класу.
Подовжений циліндр із зовнішнім виносом. Дешевший підхід: беруть циліндр із більшим зовнішнім плечем, а простір між ним і зовнішнім листом заповнюють термоізолюючою накладкою або пластиковою втулкою. Працює гірше за повноцінний термоциліндр, але помітно краще за звичайний.
Важливо не помилитися з довжиною плечей: двері з терморозривом товщі за звичайні, часто 90–110 мм замість 70–80. Циліндр від старих дверей туди просто не підійде. Як правильно порахувати два плеча від центрального гвинта — у статті як підібрати циліндр.
І окремо: не варто ставити в такі двері циліндр, який стирчить назовні більше ніж на 3 мм — це подарунок для зломщика. Якщо виступ неминучий через товщину полотна, ставлять протектор циліндра.
Вічко з термовставкою
Звичайне вічко — це найхолодніша точка дверей. Металева трубка наскрізь плюс скляна оптика, яка теж прекрасно проводить холод. Класична картина: на вічку зсередини намерзає лід, скло запотіває і в нього нічого не видно саме тоді, коли треба подивитися.
Термовічко влаштоване інакше: у корпусі є пластикова розділювальна втулка, а між лінзами залишена повітряна камера, яка працює як склопакет. Різниця в ціні орієнтовно 250–600 грн проти 150–300 грн за звичайне — тобто копійки на тлі вартості дверей.
Під двері 90–110 мм потрібне вічко з довгим корпусом: у стандартних моделей різьба розрахована на 55–75 мм. Про кути огляду й довжину корпусу докладно — у матеріалі про вибір дверного вічка.
Ручка з термоізолюючою прокладкою
Зовнішня ручка на вхідних дверях узимку буває −10 °C і нижче. Якщо вона з'єднана з внутрішньою суцільним металом, холод іде і в квартиру, і в руку — хапатися за таку ручку зсередини теж неприємно.
Рішення: ручка з розділеним квадратом або з пластиковими термопрокладками під планкою й під розеткою. Багато комплектів для вхідних дверей із терморозривом ідуть уже з такими прокладками в комплекті — питання в тому, щоб монтажник їх не «загубив» при встановленні, бо на вигляд вони схожі на звичайні пластикові шайби. Що ще перевіряти при прийманні — в чеклисті приймання дверей.
Окремий варіант — зовнішня ручка-скоба з накладкою з дерева або полімеру. Це і тепліше на дотик, і виглядає дорожче.
Петлі з розділеним кріпленням
Петлі приварюються до рамки, а рамка — це якраз зона розриву. Дешеве рішення виробника: приварити петлю наскрізь через обидва контури, і весь терморозрив у зоні петель перестає працювати. Ознака проста — іній вузькою смугою вздовж петельного боку дверей.
Правильно — петля кріпиться тільки до зовнішнього контуру або через термоізолюючу проставку. Перевірити це в готових дверях складно, тому дивіться на двері взимку: якщо є знайомі з такими дверима, попросіть подивитися полотно в мороз. Все видно за п'ять секунд.
Ще одне: двері з терморозривом важчі за звичайні — товща рамка, більше утеплювача, часто 80–110 кг проти 60–70. Петлі мають бути на підшипнику і розраховані на цю вагу, інакше полотно провисне за сезон. Про підбір таких петель — окрема стаття.
Що буде, якщо поставити звичайну фурнітуру
Картина завжди та сама, і вона впізнавана:
- при −5…−10 °C навколо замка і вічка з'являються краплі, решта полотна суха;
- при −15 °C і нижче — біле кільце інею діаметром 5–10 см навколо вічка й навколо личинки;
- ручка зсередини холодна на дотик, хоча двері в цілому теплі;
- ключ провертається туго, особливо вранці; з часом механізм починає «заїдати» вже й у плюсову температуру, бо волога всередині робить свою справу;
- вузька смуга конденсату вздовж петель, якщо петлі приварені наскрізь.
Найприкріше, що людина в цей момент думає, ніби її обдурили з дверима. А двері нормальні — просто в них поставили фурнітуру не з того комплекту. Заміна циліндра й вічка на термоваріанти вирішує проблему за орієнтовно 1 500–3 500 грн, і робиться це за годину.
Два контури ущільнення і поріг
Терморозрив без ущільнення — гроші на вітер. Холод прекрасно заходить по периметру, у зазор між полотном і коробкою, і жодна вставка в рамці цього не компенсує.
У дверях із терморозривом має бути мінімум два контури ущільнювача: один по коробці, другий по полотну, зі зміщенням один відносно одного. Три контури — ще краще, особливо для дверей прямо на вулицю. Матеріал — тільки EPDM або силікон: гума й пінополіетилен на морозі дубіють і перестають тиснути. Як підібрати профіль за зазором, розписано в матеріалі про види ущільнювачів.
Поріг — окрема історія. Нижній зазор у металевих дверях зазвичай найбільший, і саме звідти тягне по ногах. Варіанти: піднятий металевий поріг із ущільнювачем, накладний терморозривний поріг або висувний автоматичний поріг, який опускається при зачиненні. Останній зручний, коли поріг не хочеться робити взагалі. Детально — у статті про протяг з-під дверей.
Таблиця: елемент → звичайні двері → двері з терморозривом
| Елемент | Звичайні двері | Двері з терморозривом |
|---|---|---|
| Циліндр | Звичайний латунний, плечі під товщину 70–80 мм | Термоциліндр із полімерною вставкою або подовжений із термовтулкою, під товщину 90–110 мм |
| Вічко | Металева трубка, корпус 55–75 мм | Термовічко з пластиковою втулкою і повітряною камерою, довгий корпус |
| Ручка | Наскрізний квадрат і стяжки, метал по металу | Розділений квадрат або термопрокладки під планкою і розеткою |
| Петлі | Приварені наскрізь, розрахунок на 60–70 кг | Кріплення до зовнішнього контуру або через проставку, підшипник, 80–110 кг |
| Ущільнення | Один контур, часто пінополіетилен | Два-три контури EPDM або силікон зі зміщенням |
| Поріг | Зазор 5–10 мм, без ущільнення | Терморозривний або висувний поріг із ущільнювачем |
| Броненакладка | Звичайна сталева | Сталева з термопрокладкою або на внутрішній бік |
Скільки це додає до ціни і коли виправдано
Самі двері з терморозривом коштують орієнтовно на 25–45 % дорожче за аналогічну модель без нього. Термофурнітура додає порівняно небагато: орієнтовно 1 500–4 000 грн на комплект із термоциліндром, термовічком і прокладками. Тобто фурнітура — це найдешевша частина рішення і найбільша помилка, якщо на ній зекономити.
Виправдано, коли:
- двері виходять прямо на вулицю — приватний будинок, перший поверх із окремим входом, тераса;
- тамбур холодний, тобто за дверима не опалюване приміщення;
- двері ведуть із теплого будинку в неопалюваний гараж або котельню;
- у передпокої вже була проблема з конденсатом на старих дверях.
Не виправдано, коли:
- двері виходять в опалюваний під'їзд, де взимку +12…+18 °C — там перепаду температур просто немає, і платити за терморозрив немає за що;
- перед дверима є тамбур або засклений ганок, який уже гасить перепад;
- у бюджет не влазить і доводиться обирати: терморозрив чи нормальний замок. Замок і петлі важливіші — на них не економлять, про це є окремий матеріал на чому не варто економити.
Просте правило: терморозрив потрібен там, де різниця температур між боками дверей узимку перевищує приблизно 15 градусів. Якщо менше — це красиве слово в описі, за яке ви переплачуєте.
Як перевірити свої двері й підібрати фурнітуру
Якщо ви не знаєте, чи є терморозрив у ваших дверях, перевіряється це за кілька хвилин у морозний день: приклейте шматочок скотчу на внутрішній лист і подивіться, чи збирається під ним волога, а рукою пройдіться по полотну від краю до центру — у дверях без розриву рамка по периметру відчутно холодніша. Ще простіше — зняти внутрішню накладку вічка: у термодверях видно пластикову втулку.
У LOCKSHUB (дверна фурнітура, склад в Одесі, відправка по Україні) для підбору потрібні три цифри: товщина полотна в міліметрах, міжосьова відстань замка і довжина плечей старого циліндра. За ними ми скажемо, який термоциліндр і яке вічко стануть без переробки. Як зняти ці розміри — в інструкції як заміряти двері, а готові варіанти — у каталозі.
Коли треба порівняти варіанти — матеріал Все про дверні замки.